Шевченко-геодезист

Присвячено 207  річниці від Дня народження Великого Кобзаря

    9 березня весь світ святкує річницю від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка  –  українського письменника, класика української літератури, мислителя, художника, національного героя і символа України. Роль Тараса Шевченка для розвитку української літератури, живопису та загалом української культури важко переоцінити. Біографія Т.Г. Шевченка ретельно досліджена вітчизняними науковцями та описана як в багатьох наукових працях, так і в творах знаних письменників.

   Поряд з цим, невідомою широкому загалу сторінкою біографії Великого Кобзаря є його  участь в 1848-1849 роках в Аральській геодезичній експедиції.

   Очолював експедицію капітан-лейтенант Олексій Бутаков. Саме він написав на ім`я командира окремого Оренбурзького корпусу Володимира Обручова клопотання про включення до складу експедиції художника Тараса Шевченка. Обручов задовольнив це клопотання. Експедиція розпочалась 11 травня 1848 року.

   Маршрут експедиції включав русла річок Мендибай, Ор, Таcтибутак, Ащесай, Уймула, форт Карабутак, урочища Ащебутак, Яманкайракли, Якшикайракли, річку Іргиз, гору Манаауліє, могилу Дустана, урочище Кизил-Яр, фортецю Уральську, озера Джалангач, Китайкуль, річку Джалавли, копані (колодязі) Терекли, Джулюс, Каракудук, Дунгурсюксор, Кулькудук, річки Алтикудук, Акджулпас, Аккудук, Сапак, озеро Камишли-баш, фортецю Раїм.

   В фортецю Раїм експедиція прибула 19 червня 1848 року. У дорозі Шевченко виконав понад сорок землевпорядних ескізів. 25 липня 1848 року експедиційна шхуна «Костянтин» у супроводі шхуни «Ніколай» вирушила по Сирдар'ї до Аральського моря. Через два дні шхуни досягли острова Косарал.

   В кінці липня 1848 року експедиція на шхуні «Костянтин»  провела обстеження, знімання та промірювання глибин поблизу північно-західного, західного і частково – південного берегів Аральського моря. Відкрито й описано групу островів – Ніколая (згодом – Відродження), Обручова, Спадкоємця (згодом – Комсомольський) та Костянтина. Лише 26 вересня 1848 року експедиція повернулася до острова Косарал, а 5 жовтня команда зійшла на берег на зимівлю.

   6 травня 1849 року експедиція Бутакова розпочинає друге плавання по Аральському морю. У море вийшла також шхуна «Ніколай», якою командував прапорщик-штурман Ксенофонт Поспєлов. Шхуна «Костянтин» вирушила на південь уздовж східного берега. Оглянувши частково й південний берег, команда 29 червня повернулася до острова Косарал. 19 липня шхуна знову вийшла в море для топографічного знімання західного берега й дослідження затоки Перовського, а 20 вересня повернулася до гирла ріки Сирдар'ї. 22 вересня 1949 року плавання було закінчено.

   Під кінець експедиції, Тараса  Шевченка і  ще одного учасника експедиції - Томаса Вернера було відправлено до Оренбурга, де вони й закінчували оформлення матеріалів експедиційних досліджень.

   Експедиція дала науці багато нового та, за твердженням самого Тараса Шевченка, «оригінального, ще не баченого в Європі».

   У результаті польових і камеральних робіт було складено першу морську (гідрографічну) карту Аральського моря в масштабі 8,3 милі в 1 дюймі (1: 606564), яку в 1850 році опублікував Гідрографічний департамент Морського міністерства під назвою «Карта Аральского моря, составленная с описей капитан-лейтенанта Бутакова и корпуса флотских штурманов прапорщика Поспелова в 1848 и 1849 гг.». Рукописний оригінал карти (у її складанні брав участь також Тарас Шевченко) за підписом оберквартирмейстера окремого Оренбурзького корпусу підполковника Івана Бларамберга зберігається в Російському державному військово-історичному архіві (фонд Військово-історичного архіву, № 22924).

Петро Боровик,

доцент кафедри геодезії, картографії і кадастру

Уманського національного університету садівництва