Остання редакція: 26 квітня 2021

Писанка – символ життя

Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Олександр Олесь

Писанка – одна зі форм українського народного розпису, за допомогою якого ще наші пращури втілювали через розпис свої віру та прагнення.

Писанка — символ сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Виготовлення писанок в Україні наділялось сакральним значенням та було звичаєм народу навіть в радянський період, коли писанкарство було офіційно заборонено. За традицією розпочинали писати писанки з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою. Займалися цим переважно жінки. Вірили, що писанка вийде гарною лише тоді, коли під час її виготовлення поруч не буде нікого стороннього, тому розписували великодні яйця переважно на самоті. Писанки виготовляли також у монастирях, де на них зображали релігійні сюжети.

Напередодні Великодня студенти, викладачі та співробітники факультету лісового і садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва долучилися до стародавньої традиції українського народу – створення писанок.

Організатори дійства розповіли присутнім історію Великодня, писанкарської традиції та її значення для людства і для українців. Як водиться перед святом, всі присутні зайнялись писанкарством. При цьому виготовили не лише традиційні писанки, але й спільними зусиллями – символічну велику писанку від факультету.